АССОЦИАЦИЯ ИУДАИКИ УКРАИНЫ
Еврейская история и культура в Украине:
Материалы конференции (Киев, 8 - 9 декабря 1994 г.)

© Ассоциация иудаики Украины

М.Тупайло (Київ)

ДО ПРОБЛЕМИ БIБЛIОГРАФIЇ З ЮДАЇКИ
(огляд фонду бiблiотеки Е.Г.Спiвака у вiддiлi єврейської iсторiї i культури Iнституту нацiональних вiдносин i полiтологiї НАН України)

Наукова бiблiотека Кабiнету єврейської культури АН України, директором якого був видатний мовознавець академiк Елє Гершович Спiвак (1890-1950 рр.), налiчувала близько 60 000 видань з рiзних питань юдаїки. Тiльки єврейської перiодики з усiх куточкiв свiту цей науковий заклад одержував понад 400 назв. Кабiнет єврейської радянської лiтератури, мови i фольклору (так вiн офiцiйно iменувався) в 1949 р. було розгромлено, наукових працiвникiв репресовано, книжковi фонди кабiнету вилучено з обiгу i частково знищено, а частково кинуто до казематiв спецхрану. Тiльки в недавнi роки рештки уцiлiлих книжок, а також перiодику передано до Центральної наукової бiблiотеки iм. М.Вернадського.

У цьому оглядi йтиметься не про бiблiотеку Кабiнету, а про особисту книгозбiрню академiка Е.Г.Спiвака. Ця книгозбiрня, а також архiв разом з його хазяїном були заарештованi КДБ, сам Спiвак помер пiд тортурами в 1950 р. Книжки ж пiсля посмертної реабiлiтацiї академiка були повернутi його вдовi С.П.Другобицькiй, яка кiлька десятирiч дбайливо зберiгала цi неоцiненнi скарби, а нещодавно подарувала їх вiддiлу єврейської iсторiї та культури Iнституту нацiональних вiдносин i полiтологiї Нацiональної АН України з тим, щоб цi книги послужили справi єврейського культурного вiдродження в незалежнiй Українi.

Бiблiотека Спiвака, незважаючи на її порiвняно скромний обсяг, налiчує десятки унiкальних видань i становить велику цiннiсть для фахiвцiв з юдаїки. Насамперед це стосується словникiв, довiдкових видань i пiдручникiв з мови iдиш, брак яких в Українi вiдчувається особливо гостро. Зауважимо, що Е.Г.Спiвак багато рокiв плiдно працював у царинi лексикографiї, зокрема, за його редакцiєю був укладений великий "Русско-еврейский" (идиш) словарь", який побачив свiт лише в 1984 р.

Серед унiкальних видань з бiблiотеки Спiвака знаходимо прообраз цього словника - перший росiйськоi-єврейський словник О.М.Лiфшиця (1829-1878), виданий в Житомирi в 1869 р. О.М.Лiфшиць, за словами визначного дослiдника лєтератури й мови iдиш Залмена Рейзена (1888-1941), "був одним з перших ревнителiв мови iдиш. Пiд його впливом Менделе-Мойхер-Сфорiм перейшов з гебрейської мови на iдиш". Зауважимо принагiдно, що в бiблiотецi Спiвака знаходимо й два томи з найважливiшої працi самого Рейзена "Лексикон єврейської лiтератури, преси i фiлологiї" (мовою iдиш), виданих наприкiнцi 20-х рр. у Вiльнi.

Цiннiсть становлять й iншi словники та довiдковi видання. Серед них: "Сефер Зикарон" ("Словник єврейських письменникiв"), Варшава, 1889 р.; "Полный русско-еврейско-немецкий словарь" А.Бен-Єгуди, Варшава, 1912 р. (того самого Бен-Єгуди, який поклав початок вiдродженню живого iвриту в Палестинi. Єврейською мовою вiн називав iврит, а "нымецькою" - iдиш); рiдкiснi словники, укладенi О.Н.Штейнбергом: "Еврейский и халдейский этимологический словарь к книгам Ветхого завета", Вильна, 1878; "Полный библейский энциклопедический лексикон с переводом русским и немецким", Вильна, 1896; "Полный русско-древнееврейско-немецкий словарь", Вильна, 1903.

З посiбникiв для вивчення мови iдиш, якi могли б стати в пригодi в наш час, вiдзначим "Русско-еврейский словарь для начальной школы" за редакцiєю Е.Фальковича, М., 1941; його ж пiдручник "Iдиш", М., 1940; "Маме-лошн" ("Рiдна мова") Н.Прилуцького, Варш., 1921, а також посiбники з лiтератури та мови iдиш, складенi самим Спiваком: "Навколо нас". Хрестоматiя. К., 1926; "Iдиш", К., 1926; "Методика викладання мови i лiтератури в школi", К., 1928; "Розвиток мови". Пiдручник для V-VII кл., К., 1938. В колекцiї ще кiлька книг Спiвака: "Мова i стиль Шолом-Алейхема", К., 1940; "Нова словотворчiсть", К., 1939; "Мова в днi Великої Вiтчизняної вiйни", К., 1946 та iн. (всi мовою iдиш).

Серед раритетiв - прижиттєвi, а часто й першi, видання основоположникiв єврейської лiтератури, наприклад Iсраеля Аксенфельда (1787-1866), одного з найвизначнiших єврейських письменникiв, який творив ще до доби Менделе, мелодрама "Ман ун вайб, швестер ун брiдер" ("Чоловiк i жiнка, сестра i брат"), Одеса, 1867.

Багато видань одного з фундаторiв нової єврейської лiтератури Шлойме Етiнгера (1801-1856). До речi,в 1862 р. в Житомирськiй єшивi була поставлена його п'єса "Серкеле", головну роль в якiй зiграв майбутнiй драматург, "батько єврейського театру" Аврам Гольдфаден.

Твори одного з зачинателiв лiтератури на iдиш Айзика Меїра Дiка (1807-1893): "Дер iдiшер посланiк i дi нахт фар дер хупе" ("Єврейський посланець i Нiч перед весiллям"), Вiльна, 1880; "Шiвiм молцейт" (Бенкет на 70-й рiк"), Вiльна, 1977; "Дi шейне Мiнке" ("Красуня Мiнке"), Вiльна, 1886; "Реб Шмає", Вiльна, 1887.

Менделе Мойхер Сфорiма (1837-1917) "Клейне менчеле" ("Маленька людина"), Одеса, 1865; "Толдот гатева" ("Природознавство"), Лейпцiг, 1862; "Дi таксе" ("Такса"), Житомир, 1869; "Кол кiтвей" ("Повна збiрка творiв"), Одеса, 1912, 1916; "Луах гасофрiм" ("Комерцiйний календар для росiйських євреїв"), Вiльна, 1879.

Iцхока Йоеля Линецького (1839-1915) "Дос мiшлахас" ("Картини з єврейського побуту"), Житомир, 1875; "Дер причепе", Одеса, 1876; "Нiшт тойт, нiшт лебедiк" ("Нi живий, нi мертвий"), Вiльна, 1898.

М.Варшавського (1848-1907) "Iдiше фолькс-лiдер" ("Єврейськi народнi пiснi"), Одеса, 1919.

Х.-Н.Бялика (1873-1934) "Шiрiм" ("Поєзiї), Одеса, 1916; "Лiдер" ("Вiршi"), Одеса, 1918.

Ш.Чернiховського (1875-1943) "Хезiонот умангiнот" ("Видiння i пiснi"), Варш., 1898.

Багатотомниками i численними окремими виданнями представленi твори визначних класикiв єврейської лiтератури Iцхока-Лейбуша Переца (1852-1915) i Шолом-Алейхема (1859-1916). Раритетнми є видання "Дi iдiше фольксбiблiотек" ("Єврейська народна бiблiотека"), збiрник статей з лiтератури, критики й науки. Видання Сол. Рабиновича (Шолом-Алейхема), К., 1889.

Твори єврейських письменникiв першої половини ХХ ст.: Д.Бергельсона (1884-1952), П.Маркiша (1895-1952), Л.Квiтка (1890-1952), Д.Гофштейна (1889-1952), I.Фефера (1900-1952), Дер Нiстера (1884-1950), I.Харiка (1898-1937, I.Кiпнiса (1896-1974) та багатьох iнших.

У бiблiотецi чимало лiтератури з iсторiї, мовознавства, лiтературознавства, мистецтва, фiлософiї, релiгiї. Тут насамперед назвемо такi рiдкiснi видання: "Дi iдiше мiлхомес" ("Юдейськi вiйни") Йосефа Флавiя, Вiльна, 1914; "Iдiшер театер, 1887-1917" Нохема Ойслендера (1893- 1962); книги вiдомого лiтературного критика Ш.Нiгера (1883-1954): "Вегн iдiше шрайбер" ("Про єврейських письменникiв"), Варш., 1903; "Шолом-Алейхем", Нью-Йорк, 1928; "Менделе", Нью-Йорк, 1936; працю загиблого на вiйнi белетриста i лiтературознавця Меїра Вiнера (1893-1941) "Цу дер гешiхте фун дер iдiшер лiтератур iн 19-тн йоргундерт" ("До iсторiї єврейської лiтератури ХIХ ст."), К., 1940; працi визначного фiлолога i громадського дiяча, одного з керiвникiв i засновникiв Iнституту єврейської культури Нохема Штiфа (1879-1933) "Дi елтере iдiше лiтератур" ("Давня лiтература на iдишi"), К., 1924, а також "Iдн ун iдiш" ("Євреї та iдиш"), К., 1919; ряд монографiй дослiдника єврейськоi лiтератури, одного з засновникiв "Iкуф'а" в Америцi, багаторiчного редактора журналу "Iдiше культур" Нахмана Майзеля (1887-1966) "Айзик Меїр Дiк", Нью-Йорк, 1943; "Н.Х.Бялик", Кiєвер фарлаг; "I.Л.Перец", Нью-Йорк, 1945.

З видань Кабiнету - Iнституту єврейськоi культури зазначимо такi: Шолом-Алейхем "Геклiбене верк" (Вибранi твори), К., 1940; Ошер Шварцман "Лiдер ун брiв" (Поезiї та листи"), К., 1935.

Значне мiсце в бiблiотецi Спiвака посiдають єврейськi перiодичнi видання. Серед них "IВО Блетер" - єврейський науковий щомiсячник, що виходив спочатку у Вiльнi, а потiм у Нью-Йорку - за 1931-1948 рр., "Дi iдiше шпрах" - двомiсячник фiлологiчної секцiї Науково-дослiдної кафедри єврейської культури при Всеукраїнськiй АН - за 1928-1930 рр.; часопис "Дi ройте велт" ("Червоний свiт") - полiтично-громадський, лiтературно-художнiй i науковий журнал - за 1926-1930 рр,;"Советiше лiтератур" ("Радянська лiтература") - часопис, що виходив у Києвi в довоєннi роки; "Штерн" ("Зiрка"o) - лiтературно-мистецький i науковий часопис, що виходив у Мiнську, за 1935-1940 рр., та багато iнших видань.

Насамкiнець хочеться сказати таке. Вже, здається, минула пора гучних декларацiй з приводу вiдродження нацiональної єврейської культури. Настав час буденної, копiткої працi по збиранню, систематизацiї i вивченню величезної духовної спадщини, що лишилася нам вiд минулих столiть.

Вже зараз в Українi дiють десятки громадських культурно-освiтнiх осередкiв, де зiбрано чудом вцiлiлi рештки нашого великого надбання. Якнайшвидше опанувати цi неоцiненнi скарби - невiдкладне завдання науковцiв з юдаїки, бiблiографiв. I розпочати потрiбно з опису бiблiографiчних фондiв, укладання каталогiв та бiблiотехнiчних покажчикiв. До цих покажчикiв варто включати i приватнi колекцiї. Конче необхiдно налагодити обмiн друкованими каталогами, списками лiтератури та бiблiографiчними оглядами.

Без вивчення i осмислення досвiду минулого неможливо рухатися вперед. Саме добре поставлена бiблiографiчна робота допоможе молодiй українськiй юдаїцi вийти на свiтовий рiвень наукових дослiджень.