АССОЦИАЦИЯ ИУДАИКИ УКРАИНЫ
Еврейская история и культура в Украине:
Материалы конференции (Киев, 8 - 9 декабря 1994 г.)

© Ассоциация иудаики Украины

П.М.Кизименко (Кiровоград)

ЄВРЕЇ В ЄЛИСАВЕТГРАДI (КIНЕЦЬ XVIII-ПОЧАТОК XX СТОЛIТЬ)

Першi поселенцi єврейського походження почали з'являтись в Єлисаветградi (тепер - Кiровоград ) вже через кiлька рокiв пiсля заснування фортецi Святої Єлисавети (1754), що поклала початок мiсту. Спочатку це були купцi. Але вже пiсля 1772 р. до мiста почали переселятись i мiщани-євреї. У 1791 р. Єлисаветград входить до т.зв. "смуги єврейської осiдлостi", i переселення євреїв до мiста поступово набуває масового характеру. В опису мiста 1796 р. сказано, що на цей час тут мешкало вже 423 особи єврейської нацiональностi.

У XIX - початку XX столiть в Єлисаветградi вiдбувається бурхливий зрiст єврейського населення. По ревiзiї на 12 грудня 1859 р. в мiстi мешкало 2323 єврея, тобто кожний третiй мiщанин був євреєм.

У джерелах середини ХIХ столiття також згадується 3 дерев'янi синагоги та єврейська богодiльня на 20 осiб, при якiй невдовзi було органiзовано лазарет, а також молитовна школа єврейської громади, де в 1844 р. навчалось 140 учнiв.

В Єлисаветградi євреї створюють свої органи мiського самоврядування, наприклад кагал, який виконував духовнi, загальноосвiтнi та фiскально-адмiнiстративнi функцiї. Крiм кагалу в Єлисаветградi у 1832 р. iснувала єврейська ремiснича управа як орган самоврядування цехових ремiсникiв. Створювались i тимчасовi органи: так, 1848 р. поряд з християнським було створено i єврейський комiтет для протистояння епiдемiї холери.

У 1837 р. в Єлисаветградi було запроваджено коробочний збiр, тобто сукупнiсть кiлькох податкiв, прямих та посереднiх, запроваджених для єврейського населення. В 1850 р. по мiсту було оголошено розпорядження про змiну євреями одягу та про стягування з них встановленого податку за ношення одягу минулих часiв. Крiм того, лише з євреїв стягувався свiчковий податок (зi свiчок, що запалювались єврейками у п'ятницю ввечерi при зустрiчi "царицi - суботи") та податок з типографiй за друкування книг єврейською мовою.

У тому ж 1850 р. в Єлисаветградi оголошено розпорядження про вiдведення мiсць євреям пiд забудову виключно в окремих кварталах. Таким чином, як i в багатьох iнших мiстах смуги осiдлостi, створювалось своєрiдне гетто.

На середину ХIХ столiття в Єлисаветградi було 13 першорядних та 7 другорядних хедерiв (початкових шкiл). У 1851 р. було вiдкрито перше, а в 1890-х рр. друге державнi єврейськi училища. Першорядну Талмуд-Тору (безкоштовна школа для безпритульних та найбiднiших дiтей) вiдкрито у вереснi 1858 р. На 1899 р. у першому єврейському державному училищi навчалось 114, у другому - 109, в Талмуд-Торi - 129 учнiв. На початку ХХ ст. були також вiдкритi професiйна єврейська жiноча школа та жiноче єврейське училище. Єврейське товариство сприяння розповсюдженню початкової та професiйної освiти серед жiночого єврейського населення давало початкову освiту i навчало ремеслу дiвчаток з найбiднiших верств єврейського населення мiста. Крiм цього, з мiських єврейських благодiйних товариств початку ХХ столiття слiд вiдзначити "Общество пособия бедным евреям", при якому була безкоштовна їдальня та пiльгова каса.

В Єлисаветградi початку ХХ ст. iснувала єврейська громадська лазня з купальнями, єврейський нiчлiжний притулок, два єврейських кладовища, 13 синагог та молитовних будинкiв. Пiдприємцям-євреям у мiстi належали деякi цегельнi, машинобудiвнi та чавуноливарнi заводи, пивоварнi, фабрики, чинбарнi, фотомайстернi, типографiї, млини, маслобойнi, хлiбопекарнi, аптеки, торговельнi заклади...

Динамiку зростання питомої ваги єврейського населення в Єлисаветградi вiддзеркалює таблиця:

Рiк Всього населення В тому числi iудейського вiросповiдання
1887 57059 1538
1897 61478 23967
1907 72545 28275
1911 75671 25518


Таким чином, на початку ХХ ст. до 40 % мiщан були євреями. I це не дивлячись на значну емiграцiю євреїв з Росiї (звичайно i з Єлисаветграду також) наприкiнцi ХIХ - початку ХХ столiть. До речi, першi 70 родин, що емiгрували до США з Росiї були саме єлисаветградськими.

Пiд час виборiв до Єлисаветградської Ради робочих i солдатських депутатiв, що вiдбулись напередоднi Великої Жовтневої революцiї, найбiльшої популярностi у єлисаветградцiв набув Бунд, що на виборах виступав з iншими єврейськими органiзацiями лiвого напрямку у єврейському нацiональному блоцi, який набрав майже удвiчi бiльше голосiв (бiльше 36 %), нiж кадети (18,5 %) - друга за популярнiстю у мiщан полiтична сила.